Впав мій воїн але встав, Повинен він, за ним йдуть тисячі. Поранений але не сам Він веде тебе в країну мрій Він стільки побачив, Стільки пройшов, Він вже не плаче Від душевних промов
Як не крути, А життя іде. Чи зміг би ти Присвятити себе мені?
Він несе з собою знак Проголошення кінця війни І якщо хтось із вас захоче ще жити так Він повстане знов, щоб повести. Він все вже побачив, Милі пройшов, Сидить і плаче Бо болить за свого
Як не крути, А життя іде. Чи зміг би ти Присвятити себе чи ні?