Колоритом міських залізниць і безкраїх снігів Я позначу дорогу додому й шукатиму далі І я вистежу сонце моє ! непрогляднії далі Не зіб’ють мій гартований волею орієнтир
Ти - мій західний вітер ти – серпень пекучий в мені Мов серпом поміж ребер врізається ранок у небо В ньому олень сузір’я ховає десь там нагорі Хтось нашіптує слово надія як думку про тебе.