1: Інколи здається, що потрібно зупинитись, Я відчуваю, як в душі віє холодний вітер. За стрілкою годинника проходять наші будні, В калейдоскопі думок стає ближчим майбутнє. Чиїсь ворота в едем - софіти нічних клубів. Заповнювати простір можна без ліричних вступів. Зараз простого розуміння насправді замало. І я спалила всі листи, що тоді написала.
Приспів: Інколи непомітно так пролітає час. Інколи відчуваю, що море в кожному з нас. (X2)
2 (T.I.M.E.): Інколи задється, що моя гра вже завершена, І на своєму шляху я - ніби втомлений вершник. Заплутаний сюжет мене рятує від самотності, А хтось втрачає віру в пошуках місця під сонцем. На руїнах минулого не знайдеться вихід, Але ітиму до кінця, хоча й надія крихітна. Фатальність в тому, що навколо лиш сумні історії, У всього є своя ціна, покладаюсь на долю.
Приспів: Інколи непомітно так пролітає час. Інколи відчуваю, що море в кожному з нас. (X4)