Літо любило нас, всюди чувся легкий джаз. А вечорами хаос. Пробували, що могли, ми ж такі молоді. Час робити помилки.
Танцювали всю ніч, пліч о пліч. Зустрічали світанки випадкові коханці. Любов на одну мить.
А ми не зупинялись, просто не могли. Бо ми ніколи вже не будемо такими. Любили, кохали і довели. Що вже ніколи ми не будемо такими.
Такі молоді, такі молоді. Такі молоді... Такі молоді, такі молоді. Такі молоді...
Плутали ночі-дні, кожен день вихідний. Щасливі, хоч і на нулі, на нулі. Знали всі, знали все і було байдуже вже. Куди вечір занесе.
Танцювали всю ніч, пліч о пліч. И вже музика, світло, та непомітно. Час пролетів вмить.
А ми не зупинялись, просто не могли. Бо ми николи вже не будемо такими. Любили, кохали, и довели. Що вже ніколи ми не будемо такими. Такі молоді, такі молоді. Такі молоді... Такі молоді, такі молоді. Такі молоді...(х2)