Наче янгол без жалості і болю, Стань, юначе, легендою новою
Вітерець, мов неба блакить У двері постукав до серця твого Ти від мене лише не відводиш очей, Привітливо посміхаєшся. [сся!] Дотик, до болю м'який Тобі так кортить відшукати його. Не знають іще очі юні твої, Що жде тебе далі в житті.
Все ж таки вірю, невдовзі збагнеш ти, Що в тебе за спиною є Крила могутні, щоб міг відлетіти У дальнє своє майбуття.
Теза янгола без жалЮ і болю З вікон долі твоєї зніметься мерщій Коли з зАпалом, що тріпоче у душі Свої спогади ти здаси без бою Огорни небеса і як зоря засяй, Стань, юначе, легендою новою!