Мені так тяжко, ніби я помираю Розриває серце постійна пустота Що робиться зімною я не знаю, На Що надіятися можу я. Мій світ, ніби потрощена планета І не можливо уламків віднайти Моє життя блукаюча комета Яка шукає свої загублені зірки Але ти там розділові знаки постав!!! Скільки це триватиме - не уявляю, Все що було дозволено стало враз неможливим Ріж моє лице, щоб я ніколи не сміявся Їж мою плоть, щоб я нікому не дістався!
Я знищений, я лиш існую Змінив вічність зірок на оманливий блиск, Тих зірок, яких вже не існує Моє серце не б’ється і падає тиск! Змінив вічність зірок на оманливий блиск, Тих зірок, яких вже не існує Моє серце не б’ється і падає тиск! .............Сміюсь над собою.
Сміх застрягає в горлі, пропадає...подія зникає. Уже майже забув про те,що було раніше. Забувається все! Твоє тіло зостаріє, ослабне,а потім помре....