NerveClasp - R0ut1n3 | Текст песни

• Тексты песен
• NerveClasp
• R0ut1n3

і засинати не хочу зовсім
і просинатись не хочу так само
завтра десь треба бути о восьмій
не можу вирішити - це пізно, чи рано?

рутина накрила, засмажила, здавила
ледве не вбила, немає вже сили
хтось літає високо, долає милі
а я все там же, в місцях немилих
обридлих вже, заїжджених, зацвілих
те що було свого часу цікавим припало пилом
здалось недавно відпустило
але оп, знову накрило, засмажило, здавило

хтось живе у світі ілюзій і там розставляє квіти
хтось мириться з тим, що є і не бажає більшого хотіти
хтось купує усе, муштрує усе, усе продає
а що в мене є? важко сказати. музика точно є

важко. так, важко. хто казав, що буде легко
рай то в казках, рай - то лише мить, зазвичай же тут пекло
а ти тихенько співай, їх твори читай, шукай відради
а ти надію все ж май, чогось хоч чекай, ненавидь мої поради

ріж себе, я подивлюсь
тим самим ріж мене, я не скривлюсь
я готовий до всього, не знаю що таке милість
ти давай ріж мене, бий - я не скривлюсь

а я би втік в свій світ, маленький світ, що щоночі сниться
але ж приходить ранок, знову новий світанок, і б’є мене по пиці
і знову проживай, знову не літай, сиди собі на гілці
бо знову новий ранок, новий світанок боляче по пиці

рутина-рутина, побиті коліна, сьома година
та сама вітрина, та сама країна, наша єдина
та сама планета, те саме ґетто, схоже лібретто
не розплющуй очі, не відкривай рота - "мєст нєту"

плати нам, плати їм, плати собі
кради нам, кради їм, кради собі
живи там, кажи "їм", клади собі
живи сам, із ними, втім, живи в собі

NerveClasp еще тексты