Вона пам’ятає все, що було рік тому Вона знає все наперед Вона читає сонник місс Хассе Вона вірить у віщі сни А я –ні
Вона п’є лише джерельну воду Вона живе поблизу від сонця серед гір Вона вірить у повну свободу Тобто вірить казкам А я – ні
Грáфіті чорні сміються фарбами, Доля-ворожка жонглює картами! Як повернути назад те, що втрачено? Розкажи… Тонесенький промінь, невидима нитка Між нами із нею вірвалась так швидко А серце кричить мені, серце підказує: Біжи, біжи…
Вона принесе тобі все, що ти забажаєш Віддасть все, що має лиш попросить любити її Ти їй пообіцяєш, вона зовсім життя не знає Вона вірить на слово А я - ні
Грáфіті чорні сміються фарбами, Доля-ворожка жонглює картами! Як повернути назад те, що втрачено? розкажи… Тонесенький промінь, невидима нитка Між нами із нею вірвалась так швидко А серце кричить мені, серце підказує: біжи, біжи…
Наше Сонце німе посадили за грати, рвуться наші серця — не серця, а гранати, — і трясуться повіки так терпляче-безсонно, вибухають наші серця унісонно,
затискають нам подих і питаються злісно: та невже ти ще любиш? я випльовую: «Звісно!»
Я біжу в нікуди, я не можу стояти Не пробачу собі за те, що тебе втратив…
Грáфіті чорні сміються фарбами, Доля-ворожка жонглює картами! Як повернути назад те, що втрачено? Розкажи… Тонесенький промінь, невидима нитка Між нами із нею вірвалась так швидко А серце кричить мені, серце підказує: Біжи, біжи…