Доки вулиці шуміли, всі свої роти закрили. Те що робим зараз ми, те колись не вміли. Дим, наглухо накрив, цього ми так хотіли. На бітос розлив свої чудові Невід рими.
Знаю, бачив, про це по-трохи і пишу. Обман давно довкола, з головою не дружу. Всім розказую лиш правду, хоча можу і жоще. Забираю все останнє, останнє найсолодше.
Чекали доки він, швидко потрапить у легені. Мутим тут не тупим, крутим все як треба. Незнаєш що зказати бо навколо лиш олені. Всім вже давно ясно, їх головна потреба.
В обличчях хмари, послухай про що я парю. Рядки зварені, я зрадістю їх всім подарю. По всюду палять вони в ударі, галімі лиця Тобі не знайшлося місця, ти хоч молися. --- Окремо дякуючи Приблуді.