В димі мозок, там я заблукав Себе самого я чи не мало там шукав Люблю лише те за чим я доглядав Ще не раз, на ті самі граблі наступав * Як би не хотів, базар фільтруй зрозумів? Шкода лиш що я себе вже переступив За свої слова відповідати з давна вмів Та що було до цього забути я не зміг * Відчувай кожен удар, не тримайся Тебе не підтримають, ти не сподівайся Та не сси ти, не злякайся Проси вибачення, якщо ні тодіж зматайся * Та лише ковпак, переповнить настрієм мене Що ж сьогодні буде, та як нас винесе Кімната репу, ващі легені ядом рознисе Стволом очі убьє. Кровью взі сліди замете * Да я чхав на всіх, сам і місце своє зберіг Вас порве так само як мене цей сміх Бачу невпевнисть в словах я твоїх. Чи пиздиш. Чи ти придурок гониш на своїх * Тут у кожного свій замут, та свій панч Кожен робить те далі чого не бачить Голову розїв яд, а очі начеб-то табачать Ти нахабно втік, тебе не розуміють, значить * Під інших не гнись, систему зупини Під себе прогни, не зупиняйся, йди Головне на пів шляху не спіткнись З розумом головне, ти змістись * Не виходь з середини, ти не видихай Пусті слова, понт галімий з ними зникай Чи потрібно тобі це й надалі ти вибирай Це не сон, не укол, це вивід поспішний * Не перегни, кажеш ти, скоріш не пизди Про що треш вибирай, скригочеш зуби Поспішо не мути, дають тобі поради Тримайся за слова, тільки не вступайся * Що ти скажеш, на це, тебе вже полюбому криє Росфасуєш все як є, потім же руки скриєш Не мути крутого, робити як ти вмієш Та важливо, шариш ти чи не розумієш * Я не псих, та не такий як думають усі Друге обличчя, не те з чого вилізли З чого починали, підіймайся сам іди Не раз допомагли вже тобі