чутно звуки вулиць, вони мене манять з ранку самого, тумани накрили масив його сильно просив та він мене банить дощ моросив та в калюжах образ втопив
вони не згаснуть , ніколи небуде тихо асвальт не роскаже,хто по ньому ходив ночі забули та двори незгадють те лихо поколу сам себе між тими домами водив
дарують холод та деколи гріють теплом приносять біль але не подарують сльози розмови радість сміх за дворовим столом заховані забуті нікому невідомі прози
Непорівняти їх нізчим, вони не паралелі Звук з самих низів, летів тихо до стелі А я мовчав писав, пцд цю мелодію сумну Лишаюсь там де був, палицю не перегну