Цієї ночі, я так і не зміг заснути... Перед очима була одна й та ж сама картина з "тих" часів, коли між мною і Тобою страх до волі був присутній кожен день. Плила на білім кораблі в очах твоїх Любов з усіх моїх земель, де зараз Ми удвох Кохання виринало знову й знов... дощами й грозами. З усіх моїх країв їх вітер гнав по небу....
...бо Любов збагнула: що Ти варта її крил, обравши Тебе.