Наче янгол, без жалості і болю - Станью наче, легендою новою.
Вітерець - мов неба блакить, У двері постукав, до серця твого. Ти від мене лише, не вібводиш очей - Привітливо посміхаєшся... Доти, до болю м'який, Тобі так кортить відшукати його. Не знають іще, очі юні твої - Що жде тебе далі в житті!
Все ж таки вірю, невдовзі збагнеш ти Що в тебе за спиною є - Крила могутні щоб міг відлетіти У дальнє своє майбуття!
Це за янгола без жалю і болю З віком долі твоєї знімется мершій. Коли з запалом, що тріточе у душі Свої спогади ти здаси без бою. Огорни небеса і як зоря засяй Станью наче легендою новою!