Жовтим листям вкривається місто, Блакитний поїзд зменшує відстань, Над нами осінь зависла, І ми знайдемо у ній свої місця, Під промінням холодним Блідого сонця тепла буде досить Бо нас зігріє казка, Яку з тобою у грудях ми носим Серед бетонних конструкцій, Серед залізних ілюзій, Ми знайдемо життя, що застигло, Від страху у мертвій напрузі Поза законами світу, Проти всіх правил будем летіти, Бо ми з тобою - дорослі діти, В одному напрямку дує наш вітер.
Ти намалюй наш дивний світ, Де разом, Я напишу про нас історію, Піснями. Ти намалюй наш дивний світ, Бо я люблю твої фарби, І розчинятися в них назавжди Я напишу про нас історію, В якій ми холод прогнали, Де затягнулсь всі наші шрами
Дитина осені, багряних кольорів, Вплітала листя у волосся, образ твій зберіг, Запам'ятав, щоб потім повертатись знов, Долати відстань і радіти, що тебе знайшов. Тепер знай, що двері для тебе відкриті, Бо ти - мій дім, лікуєш мої крила підбиті, Ковток солодкої реальності замість диму, В яку я не вагаючись дуже стрімко поринув,
На циферблаті стрілка біжить, А разом з нею короткі дні, І я тримаю у своїй руці, Руку твою, а значить живі