Noizy Minor - Симфонія кольорів | Текст песни

• Тексты песен
• Noizy Minor
• Симфонія кольорів

Удари мого серця у музиці теплих днів,
Яскравими кольорами тебе до нього пустив,
Заплутався у картинах, у стрічках цього кіно,
Де головна ти героїня, феєрична перша роль.
Я згаяв розділ життя на дотик до власних мрій,
Списав би усе на склад, і екскурс у божевільню,
На фресках, що у прихованих стінах внутрішніх кіл,
В надіях, які дарує серце мозку уві сні.
Дотації без підґрунтя, яскравий калейдоскоп,
Звертаюся до дзеркал, шукаю новий зв'язок,
Лялькові нові реальності, правда всіх почуттів,
Ми разом вдихаєм душу і віру в пусті ляльки.

Бузкові твої нитки заплутали все в очах,
Історія ця казкова змалює все на свій лад,
І спалах цей у віршах, для тебе я малював,
Для тебе сонячне небо, для тебе зірки яскраві.

Симфонія кольорова, мозаїка дивних снів,
У сяйві я захлинаюсь, проміння твоє зловив,
Хвилини, що біля тебе - сюжети моїх новин,
Десь у рубриці "Сенсація", ноти всіх почуттів.
Змінила лінію напрямку руху світла душі,
Відкрила сонячні клапани в осені без дощів,
Пісочні ілюстрації задумів цих крихких,
Приймають розмитих форм у звуках серед рядків.

І так не хочеться казку цю безнадійно вбивати,
Усі удари проти себе у тисячах кіловатів,
І якщо не хочеш правди - зникай тоді, як усі.
Зникай тоді назавжди серед тиші холодних днів.
Повір, що ми одні з тобою, як на війні,
Хотілось би загубитись та знову мої вірші,
Сплітаються у стежках заплутаних сподівань,
Спіткаються об каміння, зникають в твоїх очах.
Я знав, що відіграє свою роль осінній пульс,
Що ця вистава знову стане серця приводити в рух,
І всі місця, що обіцяв, у залі викупив я,
Щоб залишились ми одні, головні ролі зіграли.
Аплодисменти неіснуючих тисячі глядачів,
А ми з тобою все на сцені в ейфорії теплих днів,
Я встиг зловити погляд, у відповідь дивний сміх,
І вихід наш на поклон, падіння із висоти.

Симфонія кольорова, мозаїка дивних снів,
У сяйві я захлинаюсь, проміння твоє зловив,
Хвилини, що біля тебе - сюжети моїх новин,
Десь у рубриці "Сенсація", ноти всіх почуттів.
Змінила лінію напрямку руху світла душі,
Відкрила сонячні клапани в осені без дощів,
Пісочні ілюстрації задумів цих крихких,
Приймають розмитих форм, у звуках серед рядків.

Якби я міг продублювати прожиті з тобою миті,
Безсумнівно це зробив би, не шукав би я вихід,
Не шукав би я тиші серед яскравих подій,
Летів би вище та все вище, на небі влучив би в ціль.

Пусти мене до мінору в мажорі, дай мені шанс,
В повторі нехай прокрутять всі секунди в небесах,
Які з тобою я відчув, крильми ще один раз,
Я спробую замахнутись, провалитись у ночах.

Як вибух початок осені, постріл без зайвих куль,
Поламані механізми приводить в шаленй рух,
Крізь призму холодних тижнів, небесну чисту блакить,
Даруєш ти беззупинно, і тане цей клятий лід.

Ти контури олівцем наводиш на полотні,
Ти на мені все вимальовуєш картини живі,
Ці листопадові сни дарують миті ясні,
І розлітається так гарно жовкле листя на землі