Noizy Minor - Фенікс | Текст песни

• Тексты песен
• Noizy Minor
• Фенікс

Блакитний дим роз'їдає мереживо спогадів,
Саме ним вбиваю я залишки совісті,
Гітарний ритм - жалюгідна пародія сповіді,
Ілюстрація фіналу вже мертвої повісті
Спостерігаю твій біль, такий нестерпний,
Розтоптане світло, серце затерпло
Замість тепла - туман сигаретний,
В твоїй країні ілюзій тепер вже мертво.

Там, де весна
згоріла,
Виростуть квіти, і знову спалахне моя зоря,
Як фенікс повстану з вогню,
І знов згадаю я, для чого серед всіх вас живу.

Для для когось псих я, для когось зайвий,
Не так, як всі, вибачте, що незвичайний,
Та я ніколи не ставив це за мету,
Твою порожню унікальністю бачу наскрізь всю.
Я завжди чесний, не люблю встановлених правил,
І ваша клітка на той світ мене скоро відправить,
Ми ж всі помрем, то чого ж тоді смерті боятись?
Разом пірнем з висоти, в обійми до асфальту
Давай стрибай, ідіот, а я ще не спішу,
Бо я незламний, не боюся я крапель дощу,
У сяйві нот я умиюсь наступного ранку,
Промоклі кеди дозволяють нам вийти за рамки.
Ставай же ти поряд зі мною,
Білий місяць покаже нам шлях,
Із сяйвва нам стежку постелить,
Назавжди спалить дорогу назад.

Там, де весна
згоріла,
Виростуть квіти, і знову спалахне моя зоря,
Як фенікс повстану з вогню,
І нагадаю вам несправжнім, для чого я тут живу.