Я знаю, що крил не маю, але іду, іду туди, де сонце сяє. Я вірю, що здолаю хвилю, щоб дійти, дійти туди, де моєї мрії острови.
Та крига стане, і усе почнеться, як то було в минулі часи. Вузол, що тримав, розірветься, мета доторкнеться, посміхнеться. Відчуєш і ти, де моєї мрії острови.... ....мої самотні острови....
Світ змінився, я чую вітер, той, що співає колискову мені. Я йду на зорі, крізь таємну кригу, щоб знайти себе у пітьмі віків.
Піною морською мене ти обіймеш, холодною росою мене ти поведеш.
Йду, сонце ховає, а я усе чекаю на сонячний знак, що вкаже нам шлях. Обрій над морем - вітер дме полем, п'є темрява людський страх.
Далеко - далеко на північ, де сніги, лети, моя туга, через моря лети. Шукай собі притулок у холодній воді. Нехай вона тебе несе до серця пустоти.
Розбийся об скелі, щоб ніхто не зібрав, сховайся в пітьмі, щоб ніхто не шукав. Забудь, що я є - піди назавжди, а я залишаюсь тут, де моєї мрії острови.
Піною морською мене ти обіймеш, холодною росою мене ти поведеш.
Крізь туман....крізь обман...
Я знаю, що крил не маю, але іду, іду туди, де сонце сяє. Я вірю, що здолаю хвилю, щоб дійти, дійти туди, де моєї мрії острови.
Промінь сонця, вогонь надії, я тримаю в долонях своїх. Сила, що пішла повернеться, серце заб'ється так заб'ється прийдеш і ти.... туди, де моєї мрії острови... ...моєї самотності острови...