Вона одна під синім небом По сирому асфальту Прямує впевнено, але куди - сама не знає Можливо їй втікти хотілось Від думок постійних Та ще від власної тіні Ти просто стань сильною(х2)
Промені сонця не дарували того тепла Вітри листопада співали про холода Танцювало листя на алеї Залишивши крони кленів Тремтіли пера у руках поетів Люди та автомобілі Дороги, тротуари Капішони краплями вкривали сірі хмари Заповнені кафе, за столиками пари Замовлено латте, напій кохання кава Вона того не знала Лиха доля скупа не дарувала ніколи Поняття "не одна" Зранку до вечора та з ночі до рання Лише думки та спогади про минуле життя Погляд в небо та слоьзи на повіках "-Як у вас справи?" - питає у рідних Та у відповідь лише вітер виє теж на самоті Знайома розмова і вже не перший рік Затерта шкіра на взутті, старий хутровий комір Рюкзак звисає на плечі Акцент на чорний колір Тліэ сигарета, дим табака та паперу Розсіявся по осінньому скверу Падає попіл на сторінки блокноту Падають слоьзи та розмивають строки Падає погляд на людей, що поряд Аби самій не впасти, не піддатись болі
Вона одна під синім небом По сирому асфальту Прямує впевнено, але куди - сама не знає Можливо їй втікти хотілось Від думок постійних Та ще від власної тіні Ти просто стань сильною
Сідало сонце за будинками спальних массивів Втомлені люди в маршрутки втиснутись просили Хто з навчання голодний, а хто з роботи злий Додому, до сім'ї... Дім, милий дім мій Проводжала поглядом, груди жало від болі Опустила очі на темну воду та бачить зорі По дорозі до центру пара треків на плеєрі Низький заряд батареї дарував настрій реггі Ліхтарі люмінісцентні, парковки, бігборди Кабаки, де по бокалам "Портер" Балагани, де балакають пахабно Балакати по факту будуть з жінками по хатах Позирала та посміхалась Думки збирала як пазли, а з тим фрази На папір чорна паста лягає рядками Як від краю до краю холста лягає масло І вже майже погасло освітлення доріг На циферблаті годинника стрілки всі в горі Прощаються компанії, пусті лишають двори Вона сама сидить, останні дописує строки "Досить собі брехати! Замість однієї - три крапки" Раніше так писала та плакала "-Ні, не варто" - сказав приємний голос не знайомий "-Давай допишем разом!" - та поставив кому
Вона одна під синім небом По сирому асфальту Прямує впевнено, але куди - сама не знає Можливо їй втікти хотілось Від думок постійних Та ще від власної тіні Ти просто стань сильною(х2)