NеоNемо - Вікторія | Текст песни

• Тексты песен
• NеоNемо
• Вікторія

Ти, як завжди, не онлайн, коли треба,
А тут я на балконі перед морем світ знайшов.
Думками до неба
Пішов,

І ніби з висоти не мав би бачити через хмари,
Тамої зорові сенсори давно замінені
На щось, що лічить удари
Твого серця. І плине ніч.

Остання сигарета догорає в руці,
А думки вільні без дії речовин. Самі.
Твої слова, як рубці,
Що залишилися після батога на спині.

Я щиро бажаю тобі зрозуміти
Сама знаєш, кого.
І відчути зуміти
Те тепло, що так довго і сам я прошу у Бога.

А як не судилося, то давай разом поплачемо.
Курити ж я через тебе почав.
Хм...
Й так, наче значимо
Щось ми, лячно. Дивись, не покинь без мене причал.

Це ми поки молоді маємо приймати рішення.
Там, у старечі роки, як доживемо, буде час
І розребсти усі лінії змішані,
Та і, власне, прожити наслідком фраз.


NеоNемо еще тексты