Погаслий свiт очей моїх
Не здатен освiтити шлях
До мрiй, що зберегти не змiг,
Перетворивши в попiл, прах.
Життя тепер – холодна нiч.
Пронизуючи плоть наскрiзь,
Заглушуючи смертний клич,
Знов робить черговий порiз.
Чи витримаю я цей бiль?
Чи слiд менi чекати свiтла?
Чи не покинути цей бiй
Мiж мертвим деревом i вiтром?
Щоб не брехати вже собi,
Що все гаразд, до посивiння —
Чи не покинути цей бiй
Мiж iснуванням i спасiнням?
Як мертве дерево, стою,
Не в змозi зберегти надiю,
Бо до життя любов свою
Я повернути не зумiю.
Не хочу бiльше чути слiв.
Менi набридло iснувати.
Хоч я чекаю безлiч днiв,
Душа не може вже чекати.
Чи витримаю я цей бiль?
Чи слiд менi чекати свiтла?
Чи не покинути цей бiй
Мiж мертвим деревом i вiтром?
У всьому винен тiльки я,
Тепер засуджений страждати.
Чи не залишити життя,
Коли не болiсно вмирати?
Obiymy Doschu еще тексты
Другие названия этого текста
- Обійми Дощу - Мертве Дерево І Вітер (2)
- Обiйми Дощу - Мертве Дерево i Вiтер (1)
- Обійми Дощу - Мертве Дерево i Вiтер (1)
- Obiymy Doschu - Mertve Derevo I Viter (0)
- Обійми Дощу - Мертве Дерево і Вітер [Финалист голосования "Лучшая отечественная песня-2009"] (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1