Я так втомився вiд дощю, сiрим кольором постiйно поруч. Коли я один серед тiней, я втомився бути з ними за одно. Я не сам, я не сам, шепучу собi, але все нагадуе, що це брехня. Тiльки там вiдчуваю спокiй в головi, де поруч тiльки я! Яяяяяяяяяя Знаю сонце без промiння. Знаю ангелiв падiння. Знаю небо що впаде. А дощ все йдееееееееее Чому? Я знаю сонце без промiння. Знаю ангелiв падiння. Знаю небо що впаде. А дощ все йдеееееее Чомуууууууууу?
Папiр полон думок, бажаннь одного i того, я все ще дихаю, але для чого? Чогось чекаю з усiх сторiн, але чому? Я говорю до німих стiн. Коли я один я можу забути все те чого не мусило бути Тi думки що вмiють катувати, тi бажання що не мають iснувати Поруч прохання, сподiвання i все З хмар постiйне дорiкання i все А я вже так втомився вiд дощю Сiрим коляром постiйно поруч