Яким чином влаштований наш світ ніхто не знає. Якщо є поділ на добро і зло – то де грані? І як не розгубитись в потоках інформації, Робити так, щоб давала результати праця? Могли б і цілу вічність спостерігати За формою існування, що називаємо життям, Та тільки нам не під силу таке завдання, Тож довіряємо ми досвіду й своїм знанням. Хто ти? – Особа створена в минулому Твоїми діями і ось теперішні події – Результат твоїх намірів, думок і тих же дій, І всі твої досягнення – це втілення бажань і мрій. Шукай і ти знайдеш, те що шукав завжди, Проси і вір у те, що будеш ти почутим, Все любить швидкість, старання принесуть свої плоди. Ти обираєш – бути кимось чи у вічності забутим.
Приспів
Глибша нашої свідомості, та не прихована І не така легка, щоб зрозуміти все й одразу, Таємниця Всесвіту терплячим подарована І до найвищих фаз пройдена із самих азів. (2)
2.
Замало попросити – потрібно бути зараз вдячними. За що? – Хоча б за те, що народились зрячими. За те, що чуємо і бачимо та відчуваємо. За те, що маємо на даний час. Маніпуляції Над нами безперервно ведуться не богами, а людьми – Алкоголь, наркота і нікотин впливають на свідомість націй, Під їх овації поволі вимираємо… І лиш духовно зрячі Знають, що у всіх нас сили рівні, але наївні, Депресивні люди не направлять їх, куди потрібно. І не прикладуть своїх зусиль, щоб взятись за кермо. Тому приречені нести, нести важке ярмо… Ми ніби прагнемо свободи, але самі Ставимо собіо бмеження, умови, застереження – «Я це не зможу!», «Колись зроблю!», «Ні, це якась афера!»… Погано, якщо явище це не миттєве, а манера…
Приспів
Глибша нашої свідомості, та не прихована І не така легка, щоб зрозуміти все й одразу, Таємниця Всесвіту терплячим подарована І до найвищих фаз пройдена із самих азів. (2)