Одна любов, яка несе в собі саме життя, Одна любов, що не піде ніколи в забуття, Яка не змусить мене до невгамовного виття на зорі Я розчиняюся у морі…
Одна любов, яка несе в собі саме життя, Одна любов, що не піде ніколи в забуття, Яка не змусить мене до невгамовного виття на зорі Я розчиняюся в твоєму морі…
Я знаю – ти ніколи не завдаш болю, Тільки з тобою відчуваю я сповна волю, Своєю грою здатна розбудити ті інстинкти, Які приховую старанно у всі інші моменти.
Краще померти, ніж бути глухим чи німим. Всі компліменти для тебе, я відчуваю твій ритм, Твоє дихання мелодією прямо у серці, Швидкістьтвоїх кілобітів і пульс кілогерців.
В своїй Мецці для тебе будую мечеті, В Греції, наче богині, зводжу храми. І не протреться ця любов, що існує між нами, Не залишить у спогадах рани та шрами.
Меломан – це поняття давно у минулому, Десь на дні замуленому навіки загублено… Те, щокуплено – враз може бути і продано. Ця любов непродажна чинить подвиги.
Одна любов, яка несе в собі саме життя, Одна любов, що не піде ніколи в забуття, Яка не змусить мене до невгамовного виття на зорі Я розчиняюся у морі…
Одна любов, яка несе в собі саме життя, Одна любов, що не піде ніколи в забуття, Яка не змусить мене до невгамовного виття на зорі Я розчиняюся в твоєму морі…