Наша земля дає нам все, чого можна хотіти. Здавалось би: багата матінка - заможні діти. Повинні б жити і радіти всім дарам та благам, поки тіла наші працюють і не стали прахом.
Це наче магія, поглянь, природа ідеальна. Великий Розум нас, людей, підтримує морально. В святих рукописах в свій час доступно узагальнив закони довгого, щасливого співіснування.
Використовувати б ці знання, бути людиною. Не ображатися, що доля повернулась спиною. Жалієшся на зло і втілюєш підступні плани? Пригнічуючи інших, сам прагнеш бути паном?
Такі ось рани виникають на тілі націй. Жар - та чужими руками, статки - чужою працею. Крадуть мільярди, задля влади діляться кордони, ховають за великим муром золоті батони...
Вгамуйте апетити! Столиці та провінції набридло вже платити бандитам і міліції. Громадянином будь, не продавайся, як повія! Збагни - не вмерла ще країна і українська мрія!
Мрієм прокинутись в державі, де не косить бідність, в якій в пошані світлий розум, а не хитрість, підлість. Де слово "працьовитість" завжди означає "плідність". Де кожен зможе захистити власну честь та гідність.
Де чесний бізнес не кришують і не забирають. кожен пишається населенням рідного краю. Де землероби не живуть в зруйнованих сараях, асфальт не злазить із снігом, а слуг народу не лають.
Заради здійснення яскравих мрій палали шини. В той час, як продажні раби били машини, вітрини. Вбивали сотні невинних, плювали в душу країни, грубо порушивши закони і права людини.
Прийде година - будуть покарані прихвостні ката. Всі ті, хто так просив "паддєржкі старшева брата". Скажем - палала у вогні, та з вогню постала. Зворушать "Слава Україні!" ...
Вгамуйте апетити! Столиці та провінції набридло вже платити бандитам і міліції. Громадянином будь, не продавайся, як повія! Збагни - не вмерла ще країна і українська мрія!
Все це важка боротьба, назад шляху немає. Заради раю на теренах нашого краю. Не можна вічно жити займом і нікчемним наймом. Потрібно змінювати все. Зараз. Тут. Негайно.
Розгребсти все лайно й не допустити повтору, інакше лягне клеймом на нас ганьба і сором. Подати руку тим, хто тягне нас не вниз, а вгору. Не забувати героїв, що кров'ю творили історію.
Геть пропаганду дріб'язковості, цих покращень! Годі платити хабарі всім службовим пащам! Сказати "ні" псам у погонах і попам продажним. Кому й за що ти платиш власні гроші? Будь уважним!
Нехай не мучить нас жадоба легкої наживи. Не розкрадай. Вкладай і розвивай. Це можливо. Шануй все рідне, пізнавай чуже і будь щасливим. Ми гідні кращого. Агов, діти чорнобривих!
Вгамуйте апетити! Столиці та провінції набридло вже платити бандитам і міліції. Громадянином будь, не продавайся, як повія! Збагни - не вмерла ще країна і українська мрія!