ДОТЯГНУТИСЬ ДО НЕБА світло в кінці коридору тьмяно горить і не гріє. людям нікуди йти, вони сплять серед руїн та застав. хтось колись дарував людям мрію і цим самим виконав план.
дітей вкрий ковдрою асфальту, на ніч сирени серед завалів; всюди попіл і пил - за кожним твоїм рухом стежать. ніхто і ніколи не буде покараний, тільки жителі кожної вежі.
надії знайти захист й тепло і задовольнити всі свої потреби накриють папером й залізобетоном бажання дотягнутись до неба.