Падав без жалі сноград, била блискавиця. Гріла під серцем вовчат молода вовчиця. Знає про вірну любов лісове озерце. Плаче нічної пори одиноке серце.
Приспів: Зорі прозорі вгорі:" Вам спиться чи не спиться?" Вила на місяць новий молода вовчиця. Вірила: там, угорі, хтось її почує. Як її пахне любов, знову не відчує.
Зграю тримала в зубах степова цариця. Вічно нагонила страх удова-вовчиця. В небі з*явилося знов місяця люстерце. Баче свою там любов одиноке серце.