ЛЮБИВ ТЕБЕ
Синіх гір туман, перетнувши межі,
Застелив твій шлях, де все не так.
Знов ідуть дощі, та в міські калюжі
Ти вже додаєш не сміх, а плач…
Разом з річкою, з океанами
Буду лоскотати тебе, мила моя!
Відболить вже любов чорними ранами
Чом, моя кохана, ти втопила мене і себе?
Плачуть душі – твоя і моя (2)…
Обіцяй мені, як засяє сонце,
Ти всміхнешся знов, як в перший день.
Хай вже на межі, між «були» і «будем'»
Я згадаю, як любив тебе…
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1