Цей білий сніг дику гору обріг Навіть сліду тут нема. Безлюдне, неначе царство, А царюю я сама. І завиває вітер, хуга в серці зла, Втримати в собі силу не змогла.
То схаменись, то доведи Ти хороша і буде так завжди, Сховай свій дар в душі на дно Вже все одно!
Всеодно, всеодно, На гору шугне воно. Всеодно, всеодно, Я здалася вже давно. Хай женуть, хай цураються, Хай кругом зима та холоду я не лякаюся.
Навідстані всі речі малесенькі немов, І страхи мої безодні не вернуться ізнов. Сама собі я покажу, що вільна перейти межу. Добро і зло їх тут нема, нема.
Все одно, все одно, Я і вітер, і небеса Все одно, все одно, Умре в очах сльоза. Це мій світ, тут лишаюся Хай кругом зима.
Хай сила рине в землю так вважаю я Хай віхола заклубочиться хай душа моя. Я починаю розуміти це вже край, Немає вороття колишнє прощавай.
Все одно, все одно, Я заграю немов зоря Все одно, все одно, Навік змінилась я Ось мій світ ним пишаюся Хай кругом зима та холоду я не лякаюся.