Сходжу з розуму, знову в позу ми Знову колемось, ніби рози ті Роззуті і без одягу Ти в бутік, а я на вагу Ти пробач мені за несказане Скоро знову ніч, скоро сказ мине Стемніє, думки стануть ясніше Вночі ти кричиш голосніше
Знай, вже нікого окрім нас Вже час, я пас до темноти І знаю, напевно, ти...
Не така як всі, вирвана, зв’язана Не така як всі, збуджена, бажана ти...
Не вкриваючись простирадлами Станем ми ідеальними пазлами Незламні тільки коли удвох Видих – вдох, видих - вдох І Знов і знов Все вивчаючи, ти - історія Програю і я, або нічия Летимо, тримайся міцніше Вночі ти кричиш голосніше Віскі ½ перед дзеркалом Речі всі по кімнаті Не кажи нічого, тільки дотиком Слова - під платтям tobolenkov