1.1. Одного ранку ти прокинешся І зрозумієш, що мене нема, Тоді привітно в світ подивишся, Та сумна тебе зустріне зима.
ПР: Не повернеш хвилини забуття, Не доженеш, та як сказати про це тобі не знаю…
1.2. Пустота (пустота) тебе з’їдає (з’їдає) І чогось (і когось) не вистачає. Не вистачає мене, тебе, мене, Не вистачає мене, тебе, мене не повернеш, не повернеш, не повернеш… 2.1. Палке кохання десь розвіялось, Є тільки гріх і бажання в пітьмі, Тобі багато що намріялось, Та побачиш на своєму вікні…
ПР: Не повернеш хвилини забуття, Не доженеш, я намалюю на склі про це, бо знаю Я не кохаю тебе, я забуваю тебе, Я уникаю тебе, тебе.
2.2. Нащо розуміти душі, Промовляти тихо «мушу», Недовіра огортає, Я для тебе помираю-у, Не повернеш, не повернеш, не повернеш.