«Знаю»
Залежна від вітру, у полі стою
Дивлюся на квіти і думаю –
Пробач, що повірила тобі і покохала тебе,
Відтоді все «шкереберть».
Пр.:
Знаю, що любов не минає.
Забуваю, серце виймаю
І дарю іншому.
Двері у життя відкриваю,
Знову все з кінця починаю,
Але вже не падаю.
Ніколи не пізно сказати «прощай»,
Якщо це сумісно, говорить душа
Я розітну усі дороги, всі мости, всі переправи й шляхи –
Розлетимось, як птахи.
Пр.,
Знаю, що любов не минає.
Знаю, що любов не минає.
Пр..
PanaRosa еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1