"Не я"
У очах мимовільна істерика.
Точка власної думки загублена й, розтинаючи кволі матерії,
Виглядає як зла і насуплена.
Хто з нас винен в нестримності якостей, тих людських, що дані нам природою --
Та у втраченім розумом спокої
Я не можу відмовити.
Пр.:
Хея, не я, це все не я
Хея, не я, це все не я
Божевілля нікуди не дінеться,
Навіть важко знайти в "ХХІ"-му
Адекватні і досить довершені
Ідеали, бажання і звершення.
Ви не вірили в чесність та відданість --
Тож тепер вірте в те, що ви хочете.
Обирайте в думках, що пророчити.
І відтворюйте в точності.
Пр.,
Хто з нас винен в нестримності якостей, тих людських, що дані нам природою --
Та у втраченім розумом спокої
Бачу право відмовити.
Пр..
PanaRosa еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1