PANDERIA - Атлант | Текст песни

• Тексты песен
• PANDERIA
• Атлант

Тримаючи небо на плечах,
Кинувши долю під ноги,
Працюючи на благо всім нам,
Тримач безцінної дороги.

Ось так стоїть, він вже віка,
Тяжка ноша вдавлює до крові,
Втома неначе швидка ріка,
Притягує коліна додолу.

На небі є багато скарбів.
Зорі - скрині повні таємниць,
Місяць - перлина різних барвів,
Комети - стражі вічних гробниць.

І ось людина, дізнавшись про скарби,
То словом, то силою відриває шматки.

І на вухо нашептуючи, що це не вони,
Продовжують руйнувати життєві дари.

Тримаючи небо на плечах,
Стоїть похмурий хранитель.
І дивиться грізно він на нас,
З думою знищити почате.

PANDERIA еще тексты