Кажеш, що хочеш побачитись зі мною, Але ж ти тільки бавишся цією грою! Твої очі то є смертельна зброя. А я не можу з горя, Я піду втоплюсь у морі. Ти - Содом і ти - Гоморра. Едуарду Соуту де Моура. Португальський архітектор навмисне В пісні про любов опинився Він каже: «Іра, зупинися!»
Кажеш, що хочеш змінитися на краще, Та зробити сміливий крок насправді важче, Аніж казати, що твій час не настав ще. Ти не приховуй силу, дій і говори сміливо, Неочікуване диво, Втамуй мене своєю зливою. Можеш плакати і хвилюватись, Будеш падати і підійматись Права не маєш зупинятись!
Все! Все я дихаю востаннє Попелом того кохання. Сором…. ой сором
Рік за роком нещасливі, Ти зі мною був фальшивим, Знаєш, все було можливо
Крок за кроком, шок за шоком, біль і спасіння Аби кохав, аби не знав, що я надто сильна Ой, сором…