В космічних пустотах - хаос. Ти і я, ми падаєм в безвість, В темноту безкраю зникаєм, Взаємно не притягаючись, - Мовчимо непорушно Очей не закриваючи, Звуків ненароджуючи. Тиша суха нас обіймає
Але, я відчуваю твій подих - Поруч ти, я тебе відчуваю. Скоріше дай мені свою руку - Моя реальність зникає! Скоріше дай мені свою руку - Я відчуваю що розтікаюсь! Скоріше дай мені свою руку - Я буду триматись за тебе!
Серед хаосу, пустоти - В космосі я, раптом, зависаю. Існування моє це ти - Поруч ти, я тебе тримаю! Це актуально, ми все ж реальні, Невагомість нас колихає, Тиша суха нас обіймає.
Дай мені свою руку: Тихо падаєм летимо Дай мені свою руку - З цього хаосу ми втечемо!
Вже немає часу для пафосу, Коли мозок твій дивиться в дно. Вже немає часу для пафосу, Вже немає місця для форм. Скоріше дай мені свою руку - Я відчуваю, що розтікаюсь, Скоріше дай мені свою руку - Я буду триматись за тебе.
Після хаосу пустоти Тіло відчуває плазму... І позаду всі зірки... Летимо, тебе тримаю - Це актуально - Ми все ж реальні, Невагомість нас колихає, Тиша суха нас обіймає.
Летимо неозираючись За межі системних норм, Летимо за руки тримаючись, Залишаючи димку думок..