Просто забийся до мене в куток душі, Просто сиди і дихай, не ворушись. Хочу тобі показати, як тут дощить. Ти почувайся, будь ласка, як вдома.
Скоро знайдуться рими нові, віршІ, Разом з тобою сягатимемо вершин. Ти підбадьорюватимеш своїм «мерщій»! Та не даватиме нам іти моя втома.
Крізь пелену туманів І шум машин, Крізь ґвалт майданів І недогорілих шин, Крізь заздрощі обманів І координати площин Ми пам’ятатимемо «кохання – це аксіома».