З ранку до ночі ти не звертала на мене увагу Не розпізнала ким я став Не те що б живий, а скоріше ледь виживший Одним словом -- вимотаний
Не почуєте і звуку з моїх вуст Я занадто довго вивернутий навиворіт Моя шкіра холодна Для людського дотику Це окривавлене серце Не б'ється більше
Я робурмотів обітницю мовчання і тепер навіть, не усвідомлював як думав вголос Гасячи день я вмикаю ніч Вдягаючи її темряву в мою пусту посмішку
Я повзу назад до життя Моя нервова система підкошена Я вдягаюсь навиворіт
Погляньте на нього зараз Він якось зблід Але він ходить колами Він починає задихатися Стільки часу пройшло після того як він в останнє говорив Що ж, він може мати слова з мого рота _________________________недописано
From morning to night I stayed out of sight Didn't recognize I'd become No more than alive I'd barely survive In a word...overrun
Won't hear a sound From my mouth I've spent too long On the inside out My skin is cold To the human touch This bleeding heart's Not beating much
I murmured a vow of silence and now I don't even hear when I think aloud Extinguished by light I turn on the night Wear its darkness with an empty smile
I'm creeping back to life My nervous system all awry I'm wearing the inside out
Look at him now He's paler somehow But he's coming round He's starting to choke It's been so long since he spoke Well he can have the words right from my mouth
And with these words I can see Clear through the clouds that covered me Just give it time then speak my name Now we can hear ourselves again
I'm holding out For the day When all the clouds Have blown away I'm with you now Can speak your name Now we can hear Ourselves again