Чуєш! Це я до тебе звертаюсь, Ти навчився без болю iгнорувати мене, Але я ще в тобi хоч без дiла тиняюсь У твоїй головi, де ти гвалтуєш мене.
Я повiльно вмираю, як бачу "щирi" обличчя, Кожен знає – для чого, кожен знає – навiщо, Тобi платить за зраду гонорари шаленi I ти кладеш "чистi" грошi до брудної кишенi.
Приспів: Я отрую тебе правдою ззовнi, Хоча знаю я, що кордони мiж нами умовнi. Я - твiй клятий кайдан, я - мотузка з петлею, i вiстря, Бачу стовп лiхтаря, на якому для тебе є мiсце.
Я несу цей тягар - безтiлесна i щира, Мiй природжений дар - вчинкiв образливих мiра, Навiть совiсть щюрача хоче бути святою, Я з тобою гнию i загину з тобою.