В такі моменти життя наповнюється змістом Де почуття там щастя істинне Де ти і я, де ми гуляли містом Не розумію, чому так швидко плинне Наш час складається лиш з митті Але майбутнього уже немає Залишиться тепер у моїй пам’яті Назад не повернуся, усе минає . . . Можливо зовсім не випадково Ми зустрілись та не в тому світі Тут все не так, якось загадково І знаєш Сонце нам більше не світить Слова про долю, ми просто грали свої ролі Час розлучає, творить свою історію Я згадую тебе і посміхаюся поволі Знову вмикаючи цю сумну мелодію
Це мала бути пісня про кохання Але звучить мелодія востаннє Для нас немає більше вороття Залишився один і ти одна
Вдячний тобі, сонце за мрію За ті хвилини, щирі відчуття Що наповняли мене, тепер розумію Ми різні люди, у кожного своє життя Вже не назву тебе, моя дівчинка Не поцілую і не обійму Залишилась зі мною моя музика В звуках її тебе вже не знайду І не скажу тисячу ніжних слів І не зустрінуться наші погляди Пам’ятаєш, я зупинити час хотів Щоб бути довше з тобою поряд Та щастя було короткочасним Як падіння сніжинки на долоню Таким легким, ніжним і прекрасним І я повірив, що ти моя доля.
Це мала бути пісня про кохання Але звучить мелодія востаннє Для нас немає більше вороття Залишився один і ти одна