Ми майбутнє цього світу, Народжені творити і радіти. Ми мусимо змінити його в кращу сторону, Щоб не зустрітися з війною і, голодом.
Сьогодні день не найкращий, а швидше всього найгірший. І всі як один скажуть, що колись було ліпше! Звичайно так, не було тих досягнень в науці, Що калічать всіх людей, які пливуть у тім руслі. Не було отих воєн за нафту, газ і наркотик, Що одним стали щастям, а іншим просто горем. Сама природа вирішила нас провчити, Навчити правди, людей любити і Бога любити. А правда ось яка: Якщо так і буде надалі, Якщо ніхто не зрозуміє, які нам світять медалі. То всьому світу цьому прийде кінець, Який і стане всьому людству вінець.
Ми майбутнє світу, зрозумійте це усі, Всі, які в дорозі, у повітрі й на землі. Ми мусимо спасти його, тому що окрім нас, Ніхто не зможе, не зуміє. Прийшов наш час! Ми майбутнє світу, зрозумійте це усі, Всі, які у дорозі, в повітрі й на землі. Ви можете забити на все, Та я не здамся, буду сам добиватись мети!
Хіба не краще зустрічати солов’їні ночі, Які так заворожують, захоплюють очі. Хіба не краще нам пройтися босоніж по полю, Аніж ховатися за мурами залізобетону. Хіба не краще нам всім дихати чистим повітрям, Ніж задихатись тими викидами тріла. Яке вбиває, яке губить, навіть рослину, Вже не говорячи про вашу маленьку дитину. Отож задумаймось що для нас є важливішим Жити здорово й довго, чи розкішно та трішки, Задумаймось що маємо лишити по собі, Щоб не пропали, не померли наступні віки!
Ми майбутнє світу, зрозумійте це усі, Всі, які в дорозі, у повітрі й на землі. Ми мусимо спасти його, тому що окрім нас, Ніхто не зможе, не зуміє. Прийшов наш час! Ми майбутнє світу, зрозумійте це усі, Всі, які у дорозі, в повітрі й на землі. Ви можете забити на все, Та я не здамся, буду сам добиватись мети!