Пр-в 2
Анатомія болі поволі розбиває стури хворі
Ми залишилися знайомими
Згадай ту мить де були разом
А серце так болить – не бʼється з твоїм в унісон
1. Болить серце, та я змирилась із цим станом
Печуть рани, від них я слабшою не стану
Не вихід вводитись в оману, цього й не прагну
Ми мали все, тепер на серці тільки шрами
Хто винен, я чи ти? Цього вже не дізнаюсь
Листи всі спалені, чужі вже стали ми
Всі сни, мрії покрились порохом, пропали десь на вічно
Страждання кинули назад і сидимо у тиші
Чому так вийшло? А починалось все нескладно
Спогади сумні нависли, залишили сум у спадок
Шукаєм правду, краще пізно ніж ніколи
Укол, вакцина проти сліз - я знову на дорозі
Два роздоріжжя: з тобою чи без тебе
Я буду сильою, згадай коли подивишся на небо...
Згадай про мене коли подивишся на небо...
Пр-в 2
2. Запамʼятай назавжди - ти мені не ворог
Але все що будували ми розсипалось, як порох
Минули ті часи, коли ми тішились з тобою
Не виню тебе за це, тому що винні ми обоє
Крики, сварки сльози і розбиті стакани
Ну хіба це щастя? Це приносить людям тільки рани
На душі погано час іде, годинник далі тікає
Це стало хворобою, а літри пива ліками
А ми не взмозі були вбити цю заразу
Бо це трапилось одразу і тепер ми вже не разом
І за все це я надіюся ти вибачиш мене
«Все що робиться, то робиться на краще» Я не вірю в це
Але не зміг я більше так, тому зробив цей крок
Серця біль нехай тепер буде мені урок
Наші тіла, думки і мрії - всі тепер в неволі
Та вивчаю на одинці анатомію болі...
Пр-в 2
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1