Тихо на мить, Не спить Кольоровий Киць… Мружить зелене око – не ворухнись! Сутінь лякає Тих, хто буває Чорним чи білим вдень. Киць твердо знає, Коли воно буде. Вранці й під вечір світ кольорів нічий, Не розірвати – тишком собі мовчи. Ніч буде після, День вже за містом – Сутінь межу веде… Киць проводжає Ще один білий день
Пр: Світ чорно-білих істот, Кольорові табу – Або день, або ніч. Ти – або щось, або хтось, Пригадав чи забув, Або так, або ні. Слід нафарбованих вій – Випадково чи твій? Чорна туш на перуці білій… Киць приховав кольори, Аби не вмили…
Сонце зника Й ляка Чорно-білий світ. Лапи вмиває чорний чи білий кіт. Ще дві години – Й сутінь загине – В очі їй не дивись… Часу не гає – Жде Кольоровий Киць. Світло пильнує, Чим ми існуєм вдень. Світло шпигує, За нами тінь веде. Ніч все ховає, Не залишає Жодних дрібних розмов… Киць Кольоровий проти таких умов!