Небесна Сотня (Лист з Майдану) [Banderstadt Battle]
Сидів на Майдані в той час як шини палали, Виводив чорнилом, листа він матері, В той час як над головою пулі літали, Передчуваючи, що поляже він сьогодні грудьми до землі. І ось поставив крапку, надіючися що повернеться, Але цього ніколи вже для його мами не звершиться! Отримала листа. Почала читати... А душа розпочинала серце рвати! Знаючи, що більше сина вже не зможе обійняти. Мам, я їду на Майдан, але знай, Нас там багато, ми всі однієї крові, І не треба більше переживати... Ми духом сильні, і якщо потрібно буде то падемо всі разом, За Україно, за волю за славу! Не плач, мамо, я тебе благаю! Вже до глибини душі дістало, Як з вилами там брат іде на брата... Ми як вовчата, будем стоять за свою Неньку-Україну, Своїм життям ми не дамо перетворитися їй у Руїну!
ПРИСПІВ: Знай, що колись ми побачемся знов, Знай, що не дарма пролили ми кров, Знай, я тепер є один із Сотні, Небесної сотні с тернин України. За Україну віддав я життя, Вона як і ти була в мене одна!
Мам, не повернусь вже завтра, Не чекай мене із теплею вечерею удома... Сьогодні ми збудуємо нове життя, І відженемо ці диявольські руки... Які казали:"Україна-ракова пухлина"... Запам'ятай, я не один тут, і не єдиний хто поліг, Не єдиний, хто із дерев'янними щитами на вірну смерть за Україну піти зміг! Нас 100! Ми є НЕБЕСНА СОТНЯ! Мамо, прошу пищайся мною, як я пишаюся тобою, За те що виростила в мені Українця... Добра, слави і тепла гінця! Що напишу на останок? Люблю тебе! Люблю я свою Україну! Читаєш ти цього листа, значить я загинув. І тепер на голові у тебе чорна хустина. Слава Україні! Героям Слава!