Люди як люди, Вони люблять гроші, Золото, срібло, будинки, авто… Чом же ви, чом же, добрі, хороші, Богом створені, сієте зло?
Ходять до храмів, Запалюють свічі, Моляться Богу і сатані… А скоро їм вічність загляне у віч, День судний настане на грішній землі…
Не продавай ти свою душу, Не розміняй на мідяки, Не оскверни в собі людину, Не розгуби себе, не розгуби!
Закохані в себе, Байдужі до інших, Сліпі до краси, що підносить у вись. Чекають на щастя - воно ж ходить поруч. Лиш тільки прозрій,зупинись, схаменись...