\"Палає сонце\" Куплет 1 Сонце палити немов джиґа сіґу Навколо тихо, жодно подиху вітру Схоже час застиг у повітрі Лінзи ока, перевіряються на чіткість та різкість Під високим мовчазним небом Безкінчена парасолька чиста. Острів-рай мого міста. З дитинства ми, сонце ніколи не погасне з боку Лаври, Дивимося туди. Думки, полізли на ліво кудись Два зелених ока - то чорний кіт Обходу оком і кажу-\"брись\" Тихіше. Аби даба було побільше Повільна фішка, на очах ніша Дитина пальцем тиче, Та дивиться у вічі До мене щиро посміхається маленька мімкрічі.
Приспів: Палає сонце Сонце палає Подих рожевіє у хмарах Не знатиме день се чи ніч Паде з пліч. Вийти на двір Та й мене почекай Палає сонце.
Куплет 2 Де мої думки? Де їх залишив жити? Напевно в тих кабаках де був сливу залити В кон'ячних бокалах та на вбранні дівки. Ай вітер куди ж ти подівся?! Ти немов мент-коли треба, так нема! Ти мабуть надто добре напився Тому навколо так тихо Ніби величезна пустеля, Але зеленою ковдрою дерев вкрита. Порожні кишені, свідчать про те, Я під фінансовим тиском Ну що ж буває, не п'є Шампанське, той хто не Любить ризик, рухає землю лаве. На сій маленькій кулі Робимо собі майбутнє Митне чи ясен, потворне Або прекрасне То є справа власна.