Серед сірих днів і людських гріхів Хтось знайшов себе, а хтось загубив Шлях тернистий мій, проти всіх стихій, Хай веде мене до здійснення мрій
Думки розсіялись в мені, наче від сильного вітру Був грудень місяць, та мороз не малював на вікнах Опало листя трагічно, всі розбіглись по справах, А я закутався в мріях – єдине, що яскраве Цікаво, чому я вирішив про це згадати? А не закинув у пил, в римовані трактати? Я заглянув у дзеркало, і крім червоних очей, Побачив погляди розчарованих людей. Мрії моїх близьких, які не збіглися з моїми, З недобудованих мурів я залишив руїни, І мрії тих, які ненавиділи всім нутром те, Що я роблю від органа, Який під 5 ребром. Я не став лінгвістом, ну і не дипломатом, А з математики лише використовую мати, А всі пророцтва про великого юриста Після моїх діянь розлетілися зі свистом. Я не граю на скрипці, я не є віртуозом, Хоч і не став спортсменом, в пріоритеті розум. Я не журналіст, на жаль і не історик, Не став хірургом, хоч мої слова лікують хворих.
Приспів
Життя –це як картина невідомого художника, Всім байдуже на автора, хоча не можна так. Хтось милується, а хтось бачить недоліки – Це я даю тобі у приклад твоїх однолітків. Дитинство схоже на радянське загартування, Типу: навчання, і ще 1000000 разів навчання, А ще червоний диплом і золота медаль, Та я зробив інакше – на щастя чи на жаль… І не здійснилась мрія – я не став банкіром, Нема своєї квартири і дивану зі шкіри, Я не жалію, що не слухав таких порад! Я йшов за МРІЄЮ, не оглядаючись назад. Хтось бажав нещастя, хтось хотів кращої долі, А хтось хотів, щоб я зв’язав своє життя з футболом… Та навіть програш приємний, якщо ти вибрав шлях, А перемога – не в чужих, а у твоїх руках!!!;)