А знаєш як часто, в людини вмирають клітини А знаєш як часто, хочеться спалити світ Ти ж знаєш бо часто у тебе бувають рутини Ти ж знаєш бо часто, у тебе і падіння і зліт
Приспів Дивлюсь на сонце а в душі дрімає холод Стою під дахом але мокрий від дощу І без зупинки під душею щось так коле Одна ворсина, а я светр розпущу
Не вір але часто, де темно втрачають стежину Не вір, але часто сонця промені за нас Ти ж знаєш, бо часто в дорозі ламають машини Ти ж знаєш, бо відстань, впливає на вичерпний час
Приспів
Брідж А після дощу буде небо синє, синє Я все відпущу і відправлю до скрині І зайде тепло у мою темну душу І я розцвіту, я повинен, я мушу