Падає листя,воскресає пам'ять, Моє серце є чистим та провали бувають, Тому стаю я підвладним своїм спогадам,тіням,я вбивав їх роками та вони не загинуть. Ти була тоді близько - одне тіло на двох, Відчував тоді відстань - кілометр за крок, Важко назвати коханням,цього слова замало. Зрада ламає канони,які любов малювала. Не б'ється серце в такт,і не вміючи жити як всі, Забув про час,коли ходив живим між людьми і сміявся восени. Думки живуть тільки минулим,яке не має терпіння, Я пам'ятаю,що було - страждання і божевілля. Тепер ненавиджу осінь,всі посміялись і досить, Коли падає листя,я бачу лиш твою постать. Приспів: На-на-на на-на-на-на, На-на-на на-на-на-на Немає болю,коли поруч любові нема, Коли у спокої є вільна душа.
На-на-на на-на-на-на, На-на-на на-на-на-на, Нема плачу,немає сліз і істерик нема, Коли падає листя та,коли плачуть міста.
МАРІК Падає листя,перед очима та мить..чотири роки пройшло,а рана все ще болить. Твоя зрада вогонь перетворила у кригу,де багато кохання,там замало інтриги. Я втікав від очей і не знав,де сховатись, Я кричав і стогнав,мене було не впізнати, Я шукав порятунок у римах і нотах. Не повіриш - знайшов,хоча рана глибока.
Догорає життя,як остання свіча, Не було вже криків - я просто мовчав... По течії плив,ні на що не зважав. Серце забуло,та пам'ятає душа, Я біг куди бачать очі,а надворі була осінь, Тоді почалась гроза,ось і ненавиджу досі. Багато років пройшло,навіть сьогодні буває, Коли падає листя - моє серце ридає.
Приспів: .. Падає листя і кружля над землею, Падає жовте,на асфальт дороги твоєї. Зовсім нешвидко,десь секунди чотири, Зовсім недовго,в ньому ж сонце втомилось.