Світ кладе мої думки на бік, І у серцях палає лід. За незрозумілість пробач мені - Я написав тобі, як міг... Як міг!
Світло гасне лишаючи тіні, Падає тиша ковтаючи біль. Заплутався сам у своїй паутині, На пам'ятаю яка була ціль!
Зникає усе, що здавалось важливим - Зникло вчорашнє і завтрішнє теж! Кружляємо в танці, як божевільні, А в божевільних в житті нема меж!
Приспів: Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих - цепи из хрусталя. Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих - цепи из хрусталя.
Дзвін від цих бетонних сірих стін, Від цих безцінних думок [...] Думок нерозказаних тобі - Я знав, що вони! Я знав, адже ти...
Світло гасне лишаючи тіні Падає тиша ковтаючи біль Заплутався сам у своїй паутині На пам'ятаю яка була ціль
Світло гасне лишаючи тіні, Падає тиша ковтаючи біль. Заплутався сам у своїй паутині, На пам'ятаю яка була ціль!
Зникає усе, що здавалось важливим - Зникло вчорашнє і завтрішнє теж! Кружляємо в танці, як божевільні, А в божевільних в житті нема меж!
Приспів: Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих - цепи из хрусталя. Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих - цепи из хрусталя.
Як дістали фальшиві трагедії, драми. Всі відверті почуття замінили ролями. Я не слухаю світ — просто проходжу мимо, Та очі зауважують лукаву пантоміму.
Тепер я згідний з Шекспіром: наше життя — театр! Чомусь так мало акторів — зате масовки багато. Тут неправдиві свята і муляжна кров, За кулісами цвіте декоративна любов.
Приспів: Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих - цепи из хрусталя. Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих - цепи из хрустал