Світ вкраде мої думки на біс І у серцях палає лід За незрозумілість пробач мені Я написав тобі як міг, як міг... Has Світло гасне, лишаючи тіні Падає тиша, ковтаючи біль Заплутався сам у своїй павутині Не пам'ятаю, яка була ціль. Зникає усе, що здавалось важливим Зникло вчорашнє і завтрішнє теж Кружляємо в танці, як божевільні А в божевільних в житті нема меж.
Приспів: Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих цепи из хрусталя. Сойти с ума так просто для меня, Но на запястьях моих цепи из хрусталя.
ІІ куплет: Дзвін від цих бетонних сірих стін Від цих безцінних думок-рік Думок нерозказаних тобі Я знав що вони я знав адже ти Has Світло гасне, лишаючи тіні Падає тиша, ковтаючи біль Заплутався сам у своїй павутині Не пам'ятаю, яка була ціль. Зникає усе, що здавалось важливим Зникло вчорашнє і завтрішнє теж Кружляємо в танці, як божевільні В божевільних в житті нема меж.
Приспів той самий.
Has Як дістали фальшиві трагедії, драми, Всі відверті почуття замінили ролями, Я не слухаю світ - просто проходжу мимо Та очі зауважують лукаву пантоміму Тепер я згідний з Шекспіром: наше життя - театр! Чомусь так мало акторів - зате масовки багато Тут неправдиві свята і муляжна кров За кулісами цвіте декоративна любов...